Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розбещувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зніжувати — ую, уєш, недок., зні/жити, жу, жиш, док., перех. Робити дуже чутливим до нестатків, кволим, неспроможним протистояти несприятливим умовам існування; занадто пестити, розбещувати … Український тлумачний словник
непутити — учу, утиш, недок., перех., розм. 1) Викликати неспокій, занепокоєння; хвилювати. 2) Доводити до морального розкладу; псувати, розбещувати … Український тлумачний словник
псувати — псую/, псує/ш, недок., перех. 1) Робити непридатним для користування, вживання, споживання і т. ін. (іноді навмисне); пошкоджувати. || Витрачати даремно, марно; переводити. || Різко порушувати нормальний стан, порядок, нормальну форму чого небудь … Український тлумачний словник
розбестити — див. розбещувати … Український тлумачний словник
розбещування — я, с. Дія за знач. розбещувати … Український тлумачний словник
розпаскуджувати — ую, уєш, недок., розпаску/дити, джу, диш, док., перех., розм. Прищеплювати кому небудь погані нахили, звички; розбещувати, псувати … Український тлумачний словник
розтлівати — I а/ю, а/єш, недок., розтли/ти, лю/, ли/ш, док., перех. 1) Позбавляти незайманості, вступати в статевий зв язок з дівчиною, що не досягла статевої зрілості. 2) перен. Морально розкладати; розбещувати. II а/є, недок., діал. Починати жевріти,… … Український тлумачний словник
розпещувати — розпестити (псувати когось надмірною увагою до нього, ніжністю, пестощами), розбещувати, розбестити, розніжувати, розніжити, зніжувати, зніжити, панькати, мазати, мазькати … Словник синонімів української мови
розпускати — I = розпустити (привчати когось до поганих, аморальних звичок; потураючи комусь, робити його недисциплінованим, свавільним), розбещувати, розбестити, розкладати, розкласти, псувати, розпаскуджувати, розпаскудити, розтлівати, розтлити II ▶ див.… … Словник синонімів української мови
